18:36 | |
| У зв’язку з набранням чинності Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті (далі – Порядок), затвердженого спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я України від 25.10.2011р. №102/685/692, але не зареєстрованого у Міністерстві юстиції України, побільшало клопотів у людей, у сім’ях яких сталось горе – смерть рідної людини. Зокрема, відповідно до п.2 Порядку, працівники закладів охорони здоров’я зобов’язані негайно повідомити органи внутрішніх справ про кожен випадок установлення ними факту смерті людини незалежно від місця її настання, за винятком смерті від захворювань у закладах охорони здоров’я (підпункт 2.1). До приїзду працівника міліції або прокуратури їм забороняється порушувати обстановку за місцем знаходження трупа, переміщати його, ініціювати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих, видавати лікарське свідоцтво про смерть (підпункт 2.2). У випадку смерті людини за місцем її постійного проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події обов’язково виїжджає лікар (фельдшер), який констатує факт смерті та бере участь у роботі працівника внутрішніх справ при огляді місця події і трупа та прийнятті рішення щодо скерування трупа на судово-медичний розтин (пункт 2.3). Відповідно до п.4 Порядку, працівники органів внутрішніх справ проводять огляд місця події та трупів, у тому числі за місцем постійного проживання померлого без ознак насильницької смерті, у порядку, передбаченому ст.ст. 190-192 КПК України, з обов’язковим складанням плану і креслення оглянутого місця (підпункт 4.5). Вони зобов’язані скеровувати для проведення судово-медичного розтину трупи людей без обмежень у віці, смерть яких настала раптово або поза місцями постійного проживання (підпункт 4.9). Відповідно до ст.ст. 190-192 КПК України, огляд місця події та трупа проводить слідчий. При цьому огляд житла чи іншого володіння особи (крім передбачених законом невідкладних випадків) може проводитися лише за вмотивованою постановою судді. Відповідно до ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду інакше як за вмотивованим рішенням суду. Відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу», діяльність у галузі поховання базується на принципах гарантування державою належного поховання померлих, достойного ставлення до тіла померлого, поховання в установленому законодавством порядку з урахуванням волевиявлення померлого, вираженого особою при житті, а за його відсутності – з урахуванням побажань родичів (ст.4). Усі громадяни мають право на поховання їхнього тіла та волевиявлення про належне ставлення до тіла після смерті, що може бути виражене у згоді чи незгоді на проведення патолого-анатомічного розтину. Контроль за виконанням волевиявлення громадян про належне ставлення до їхнього тіла після смерті в частині щодо згоди на проведення патолого-анатомічного розтину здійснюється виконавчими органами сільських, селищних рад у межах їхніх повноважень (ст.6). Поховання померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого або особу, яка за законом зобов’язана поховати померлого, якій у день звернення видаються лікарське свідоцтво про смерть – закладом охорони здоров’я; свідоцтво про смерть та довідка про смерть – відділом РАЦС або виконавчим органом сільської, селищної ради (ст.11). Питання державної реєстрації смерті чітко врегульовані ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000р. №52/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 24.12.2010 р. №3307/5). Для прикладу, за наявними даними, у Дрогобицькому районі від часу дії згаданого вище спільного наказу ГПУ, МВС та МОЗ на добу помирали від 10 до 15 осіб. За кожним фактом смерті людей, відповідно до пункту 4 Порядку, виїжджає слідчо-оперативна група райвідділу міліції. Враховуючи, що на території району розташовані 76 населених пунктів (74 села і 2 селища), окремі з яких знаходяться від районного центру на відстані більше 40 км у гірській місцевості, працівники міліції фізично не в змозі оперативно виїхати і оглянути всі місця смерті людей та тіла померлих відповідно до вимог Порядку, що створює додаткові незручності для родичів померлого у процесі підготовки до похорону, викликає справедливе нарікання людей, ускладнює можливість оперативного реагування працівників міліції на вчинені злочини та правопорушення. Ці питання обговорювались на засіданні ради Асоціації сільських, селищних рад Дрогобицького району 29.11.2011р., за результатами якого було прийнято рішення скерувати відповідні звернення до Президента України, Прем’єр-міністра України та Міністра юстиції України з проханням розв’язати проблему. Як варіант Асоціація пропонує поширити дію Порядку тільки на випадки смерті людей з ознаками насильницької смерті або підозри на таку, самотніх громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовились рідні, знайдених невпізнаних трупів (за повідомленнями працівників закладів охорони здоров’я, органів місцевого самоврядування або інших осіб). Степан КОВАЛЬ, голова Асоціації сільських, селищних рад Дрогобицького району | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |
