Вітаю Вас Гість | RSS

Субота, 23.09.2017, 10:11

uCoz Elite

Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [271]
Автоновини [20]
Про ритуальні послуги [113]
Пошук


Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 66
Міні-чат
Друзі сайту
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
CY-PR.com

Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter


каталог сайтов, раскрутка сайта, заработок в интернет

Агентство Реквием


Львівський каталог сайтів

Розкрутка сайту на uasite.name. Бесплатна розкрутка сайту. Автоматична безкоштовна реєстрація сайтів в каталогах
  • дтп-Дорожньо транспортні пригоди

  • Каталог сайтов Relevant Directory Украина - бесплатный каталог ссылок на сайты компаний, фирм и предприятий Украины.
    SPRAVKA.UA - Бизнес-Каталог товаров и услуг Украины



    Цены на компьютеры. Объявления Украины и России.
    Каталог сайтов на http://www.globalmarket.com.ua/



    каталог сайтів

    Нравится
    Безкоштовний каталог сайтів


    Create a free website
    Качественный каталог прямых ссылок.
    Каталог MyList.com.ua
    Украина онлайн
    новости Украины
    Украинский портАл


    Каталог Ресурсов Интернет
    Ваш Магазин .com.ua - бесплатные объявления и реклама Украины


    Яндекс.Метрика

    Lviv TOP
    Каталог ритуальных услуг и товаров Украины Інформаційна служба Рексаміком

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Каталог статей


    Головна » Статті » Про ритуальні послуги

    Про саркофаг

    Про саркофаг

    Традиція поміщати померлу людину задля поховання до спеціального саркофагу сягає в своїй історії глибокого минулого. Спочатку в Стародавній Греції для їхнього виготовлення використовувався особливий різновид вапняку, іменований саркофагом. Як бачимо, ця назва перейшла на сам виріб саме з цієї породи. У давнину саркофаги застосовувалися тільки для поховання найбільш знатних вельмож, були не просто прикрашені скульптурою і розписами, а навіть мали архітектурне оформлення. Такі саркофаги, крім свого основного призначення, були наділені художньою цінністю і згодом для інших поколінь мали велике історичне значення, відтворюючи культуру і побут стародавніх народів.

    До наших часів дійшли давньоєгипетські саркофаги для мумій фараонів і знаті. Вони були прямокутними і подвійними. Внутрішні, схожі на сучасний труну, були виготовлені з твердих порід дерева або з дорогоцінних металів: срібла чи навіть золота. Внутрішній саркофаг, як правило, повторював основні лінії фігури померлого, мав не тільки муміє видну форму, але й карбований або різьблений портрет покійного, а також вибиті написи молитов, магічних заклинань, зображення божеств, міфологічних і ритуальних сцен. Зовнішні саркофаги висікали з каменю.

    Це дає змогу судити про те, що давній звичай поміщати тіло померлого до спеціального прикрашеного саркофагу найчастіше передбачало також і подальше будівництво окремої архітектурної споруди для самого саркофага. Вони були різними за розмірами, матеріалом, з якого виготовлялися, за формою, відрізнялися зовнішнім і внутрішнім оздобленнями. Чимало з цих споруд споруд відрізнялися монументальністю й високою художністю оформлення. До найдавніших із них належать єгипетські піраміди, мікенські купольні гробниці, скіфські кургани, а також скельні гробниці та мавзолеї.

    Християнські гробниці часто поміщали усередині храмів та церков і під ними - в подклеті й склепах, названих усипальницями. Наприклад, прикрашена різьбленим орнаментом гробниця великого князя Ярослава Мудрого - у Київському Софійському соборі, гробниця великого полководця Михайла Кутузова - в Казанському соборі Санкт-Петербурга, гробниці патріархів і митрополитів - в Успенському соборі Московського Кремля, гробниці московських князів і государів - в Архангельському соборі Кремля.

     

    Про труну

    Саме спільнослов'янське слово «труна»  має первісне значення – «яма», «могила». Справді, наші предки - давні слов'яни у дохристиянський період не ховали своїх померлих у тій труні, що мається на увазі сучасним значенням цього слова. Померлого опускали в могилу, викопану в землі у вигляді великого «будинку», клали туди його одяг, їстівні припаси, посудини з напоями і карбовану монету, а потім закладали могилу зверху - ймовірно, так виглядали перші склепи.

    З часом у багатьох народів, переважно християнського віросповідання, для поховання упокоєних у землю почали застосовувати дерев'яні труни. На Русі труна інакше називалася домовиною. У словниках сьогодні вона має тлумачення як «спеціальний ящик, в якому ховають померлого». У ряді випадків вона й справді нагадувала форму цього предмета. Спочатку для поховання використовували прості дерев'яні труни, потім їх почали фарбувати і оббивати тканиною.

    У середині минулого століття у гробових крамницях по всій Російській Імперії можна було побачити і лаковані домовини, багато прикрашені херувимами з підзолоченою жерстю, із різьбленими крилами, золотими чи срібними китицями і навіть скобами-ручками, а всередині оббиті глазетом або плисом з білою крохмальною випушкою із перкалю. Зрозуміло, такі пишно прибрані вироби призначалися лише для заможних городян: купців та багатих ремісників. У таких крамницях був і товар простіший, тобто для простолюдинів.

    Кожен посад бо поділ (міська частина, де проживали торгівці та ремісники), як правило, користувалися своєю похоронної лавкою, де продавалися не лише труни, але й, кажучи сучасною мовою, надавалися інші ритуальні послуги: можна було замовити для поховання коней, оздоблені й драпіровані підводи з відповідним оформленням.

     

    Про виготовлення трун

    Виготовлялися труни у невеликих майстернях, розкиданих по всій містах і містечках. З часом, природно, їх ставало дедалі більше, деякі з них значно збільшилися, бо міста розросталися і одночасно старішали (про вік людей), подібно до більшості великих європейських міст, але, як це не дивно, традиція виготовляти труни силами невеликих майстерень зберігалася дуже довго, майже до наших часів.

    Лише в роки Великої Вітчизняної війни ці територіально розрізнені майстерні, наприклад на території столиці СРСР,  були об'єднані в один невеличкий заводик. Його сучасна назва - Ділянка з виготовлення похоронного приладдя ДП "Ритуал", хоча жодних інших аксесуарів, крім трун, вона ніколи й не випускала. Розташувалася ця Ділянку на півночі Москви при Міуському кладовищі, що було засноване під час епідемії чуми 1771-го року за Камер-Колезьким валом. Зараз це кладовище закрите, а в минулому тут ховали в основному простих городян, середній стан: міщан і ремісників з сусіднього Мар'їного гаю і Бутирок.


    Про фарбування 

    Багато працівників подібних ділянок на теренах колишнього Союзу ще пам'ятають той час, коли найдешевша труна коштувала п'ять карбованців. Спочатку вона була фарбованою, як і весь інший товар. Цю операцію на виробництві виконувала малярна ділянка. Процес був досить тривалим: кожен виріб потрібно було підготувати - ретельно зашпаклювати. До того ж чимало часу йшло й на те, аби висушити фарбу.

     Про оббивку труни

    Трудомістка операція з роками стала стримувати саме виробництво, тому замість фарби вирішили використовувати оббивний матеріал, причому не тільки для внутрішньої частини труни, як це робили в минулому столітті, але й для драпірування усієї її поверхні.

    Примітно, що спочатку цей метод почали застосовувати для оббивки трун, виконаних по так званому вищому розряду, які й понині, по старій пам'яті, звуть урядовими. Назва ця не була умовною, тому що в минулі роки їх виготовляли виключно на замовлення задля урочистих церемоній поховання членів совітського уряду. Такі труни мали оббивку з шовку і коштували дорожче, ніж вироби масового виробництва, а саме 145 радянських карбованців.

    Прості труни оббивали тканиною простішою. Нещодавно брали для цього ситець і сатин, а ще раніше - навіть штапель. Сьогодні повністю перейшли на штучні тканини замість бавовняних. Така тканина краще драпірується, з неї виходять пишні рюші, що використовуються для зовнішнього оздоблення труни і кришки. Для цього тканину розкроюють спеціальним рифленим ножем на смуги, з яких потім шевці зшивають рюші в бантову складку. Ця обробка добре виглядає і додає особливої урочистості і церемоніальності навіть самим недорогим за ціною виробам. Зрозуміло, що ціна ця, на жаль, неадекватна колишнім п'яти карбованцям, а набагато дорожче, тому що зараз порівнянна із пенсією, у той час як колишню ціну не було навіть потреби ні з чим порівнювати, вона була доступна абсолютно всім.

     

    Про механізацію виготовлення

    На заводі праця верстатників по дереву і столярів механізована й добре продумана. Вже більше двадцяти років (з часів занепаду Совка) для оббивки застосовуються пнемо пістолети, що дають можливість виконати цю операцію швидко й акуратно. Раніше все це робилося вручну молотком і оббивними цвяхами, що створювало великі незручності, тому що обидві руки у працівника були зайняті, і складна драпіровка тканини в дрібну складку вдавалася часом гірше. Особливо у робітників-початківців. Тепер на таких виробництвах у цехах встановлені сушильні камери, дерево проходить там обробку, від цього покращується якість самих виробів, а тому вони краще зберігаються на складах.

     Про виробничий процес

    Теперішні ділянки випускають вісім видів трун, не враховуючи цинкових. Всі вони проходять однаковий виробничий процес:

    1)  На розкрійній дільниці верстатники по дереву розпилюють дошки, потім їх стругають, вирізують заготовки, що надходять на…

     

    2)  Столярну ділянку, де з них збивають напівфабрикат.

     

    3)  Потім дерев'яна заготівля оформляється на тканину в шпалерній дільниці.

     Про породи дерев

    Для виробництва трун використовуються різні породи дерева залежно від того, звідки, чи з якої місцевості надходять на завод (дільницю) пиломатеріали.

    Частіше на ці вироби йдуть хвойні породи дерев: сосна, модрина, ялина.

    З листяних порід - дерева нашої середньої смуги: ялина, береза, липа.

    З березою доводиться працювати дуже уважно і дбайливо через те, що її деревина - тендітна, крихка, легко може вищербитися.

    Куди краще для цього підходить липа, але її завозять значно рідше. Липа росте дуже повільно, вона значно дорожча, а тому не дуже підходить для частих масових поставок.

    Колись на таких виробництвах обробляли навіть дуб, але зараз від цієї практики відійшли: і дорого, і трудомістко. Дуб - не береза, деревина у нього дуже міцна, обробляти доводиться довго. Про таку труну казали: її й порожньо не зрушиш із місця…

     Про кольори

    Для обробки продукції використовується матеріал абсолютно різних забарвлень. Труну частіше оббивають синім, зеленим і червоним шовком, рідше - чорним і білим. На його обробку в основному йдуть ці чотири кольори. Іноді кольори комбінують, наприклад, куточки самої труни і поверхню її кришки драпірують траурної чорною тканиною, а весь виріб оббитий червоним або білим.

    Колірне рішення масових виробів більш різноманітне. Вони можуть бути не лише червоними і чорними, але й бордовими, бузковими, синіми, навіть рожевими і блакитними, але останні з названих кольорів йдуть на оздоблення труни рідше.

    Звичайно, в такій справі, як і в будь-якій іншій, теж повинен бути присутнім смак. Працівники, які займаються оформленням труни, прагнуть, щоб виріб був досить урочистим і гарним, і в той же час виглядав гідно й доречно, щоб все відповідало скорботному і тяжкому останньому прощанню з близькою людиною, не вносило дисонанс у траурну церемонію похорону. При обробці гробу відтак тканин випадкових кольорів не використовують, уникають довільних і безглуздих колірних поєднань. Оббивна тканина має приглушене матове фарбування.

     Про імпортні труни

    Можливість надати своїм заможним співвітчизникам вибір предметів ритуалу західного зразка з'явилася зовсім нещодавно. Переважно це малосерійні і навіть штучні вироби з найкращих сортів деревини, яка проходить ретельну підготовку і обробку, перш ніж її почнуть використовувати. До того ж для роботи з деревом за кордоном застосовуються новітні і найбільш ефективні сушильні апарати.

    Всі імпортні труни суто дерев'яні, оббиті тканинами тільки зсередини. Ось тому таких високих вимог дотримуються під час їхнього виготовлення саме щодо якості деревини. Часом поверхню кришки труни (і тільки) полірують або покривають лаком, а сам виріб зберігає природний колір дерева, виявляє його структурні особливості. Однак більшість країн віддають перевагу тонувати свою продукцію і навіть покривати фарбою, використовуючи при цьому, як правило, суворо обмежену колористику: бордово-коричневу і ахроматичні гаму (чорний, сірий, білий кольори тощо).

     Про чеські труни

    Фірмові труни чеського виробництва виготовляються з сосни з наступним фарбуванням і лакуванням. Традиційно за прикрасу застосовується інкрустація по дереву або дерев'яна аплікація у вигляді гілочок, віночків, вензелів і навіть окремих сюжетів із Біблії. Ціна чеської продукції переважно трохи нижча, ніж аналогічний товар з інших західних країн.

     Про італійські труни

    Італійські труни часто бувають виконані з бука та оздоблено різьбленим орнаментом. Різьба по дереву іноді є окремими сцени з життя Ісуса Христа. На кришках за християнським звичаєм зображений хрест або  ж хрест із розп’яттям.

     Про американські труни

    Труни із Сполучених Штатів - найвищої якості. На виготовлення кожної йде чимало часу – місяць, а то й більше. Подібно до предметів мистецтва, вони виготовляються вручну, а не на верстатах. Дерев'яні дошки ретельно підбирають за природним малюнком, полірують. У виробництві використовують тверді породи дерев, у тому числі й рідкісні: тополя, вишня, канадський чи північноамериканський клени.

    Найдорожчі штучні вироби - із горіха. Вони володіють міцною і щільною структурою деревини. Стовбур горіха не буває широким, тому потрібна особлива майстерність і вміння під час складання самої домовини. Її стінки й кришка по периметру багато інкрустована позолоченими деталями, прикрашені різьбленими колонками та барельєфами з металу. Внутрішня частина труни має м'яку постіль, висоту якої можна регулювати з допомогою особливого пристосування в залежності від розмірів тіла покійного.

    Майже всі американські труни мають ручки найрізноманітніших форм, а саме: зроблені як дерев'яна поперечина на всю довжину труни з обох сторін (вони кріпляться за допомогою металевих держаків), а також у вигляді окремих скоб по дві, а частіше - по три в ряд з металу або надміцного пластику, прикрашені позолоченими «набалдашниками». Навіть у торцях труни розміщено по одній ручці, так званій поворотній.

    Для внутрішнього оздоблення всіх імпортних трун використовують натуральний шовк, креп, велюр. Забарвлення цих тканин поєднуються з кольором самих виробів. Найбільш часто це білий, бежевий, бордовий кольори. Внутрішня частина оформляється дуже вишукано: у вигляді черепашок, шкатулок, тканину укладають складками, гофрують, іноді симетрично пробивають гудзичками, обтягнутими тим же матеріалом. Нерідко з тканини роблять кант із багатою золотою облямівкою. Відповідно оббивають зсередини й кришку труни.

     Про форми 

    Різноманітні вироби не тільки за кольором і внутрішнім оздобленням, але й за формою. Тут є свої канони в залежності від віросповідання.

    Труна, призначена для поховання православних християн традиційно широка в головах і вузька в ногах, кришка у неї знімна, під час прощання з покійним її ставлять на підлогу вузьким кінцем.

    Нестандартні труни, розміром більші звичайних, часто мають суто прямокутну форму і, подібно до вітчизняних аналогів, професійно звутьсяколодою.

    Форма католицької труни нагадує шестикутник з вузьким узголів'ям. Він ніби розширюється до центру і знову звужується до ніг. Зовнішній вигляд його більше інших нагадує древній єгипетський саркофаг, що повторює основні лінії фігури покійного. Таку труну тому умовно називають саркофагом.

    Труна американського виробництва відрізняється від інших, наприклад, тим, що кришка відчиняється на бік, мов дверцята скриньки. Іноді кришок буває навіть дві поряд. Під час прощання з померлим одна з них закривається і на неї кладеться покривало, а інша залишається відкритою.

    Категорія: Про ритуальні послуги | Додав: Orest (02.05.2016)
    Переглядів: 148 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:

    Кнопка сайта

    Ми будемо дуже вдячні
    якщо ви розміщите
    нашу кнопку в себе на сайті!

    http://avtobus1.at.ua/ritual.jpg

    Подробнее...