Вітаю Вас Гість | RSS

Субота, 23.09.2017, 10:12

uCoz Elite

Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [271]
Автоновини [20]
Про ритуальні послуги [113]
Пошук


Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 66
Міні-чат
Друзі сайту
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
CY-PR.com

Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter


каталог сайтов, раскрутка сайта, заработок в интернет

Агентство Реквием


Львівський каталог сайтів

Розкрутка сайту на uasite.name. Бесплатна розкрутка сайту. Автоматична безкоштовна реєстрація сайтів в каталогах
  • дтп-Дорожньо транспортні пригоди

  • Каталог сайтов Relevant Directory Украина - бесплатный каталог ссылок на сайты компаний, фирм и предприятий Украины.
    SPRAVKA.UA - Бизнес-Каталог товаров и услуг Украины



    Цены на компьютеры. Объявления Украины и России.
    Каталог сайтов на http://www.globalmarket.com.ua/



    каталог сайтів

    Нравится
    Безкоштовний каталог сайтів


    Create a free website
    Качественный каталог прямых ссылок.
    Каталог MyList.com.ua
    Украина онлайн
    новости Украины
    Украинский портАл


    Каталог Ресурсов Интернет
    Ваш Магазин .com.ua - бесплатные объявления и реклама Украины


    Яндекс.Метрика

    Lviv TOP
    Каталог ритуальных услуг и товаров Украины Інформаційна служба Рексаміком

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Каталог статей


    Головна » Статті » Про ритуальні послуги

    «Катафалк»

    «Катафалк» в енциклопедичному словника Брокгауза і Ефрона – спорудження (споруда) під час урочистого похорону, ніби п'єдестал для труни, покритий чорним сукном, з канделябрами та запаленими свічками з обох сторін. Слово катафалк перейшло до інших мов саме з Італії (catafalco). Слави в спорудженні Катафалків досягли митці барокко XVII і XVIII ст. - Галлі-Бібієна, Поццо, Еозандер, Слодзь, Сервандоні та інші. Катафалк разом з усім траурним оздобленням довкола нього називається іноді Castrum doloris (франц. Chambre ardente).

    Що ж до катафалк або автокатафалка, то це транспортний засіб, призначений для перевезення труни з тілом, родичів і близьких померлого на кладовище, до будівлі траурних цивільних обрядів або в крематорій і повернути учасників похорону.

    Похоронні екіпажі – особливий розділ у світовій історії транспорту. Ще до появи перших автомобілів будь-каретна майстерня будувала кінні катафалки і вози, виготовлені на замовлення похоронних бюро. Більшість існуючих в наші дні компаній, що займаються виробництвом подібних транспортних засобів, ведуть свій «родовід» саме від екіпажних майстерень.

    Похоронні екіпажі на багатоголовій кінній тязі вражали своїми розмірами і величчю. Вони прикрашалися вишуканим різьбленням і плюмажами – різнобарвними прикрасами з пір’я для коней. Нерідко використовувалася навіть натуральна позолота. Спектр і гама пропонованих типів ритуальних виїздів була дуже широкою: від невеликого катафалка для дитячої труни до гігантських кафедральних соборів на колесах. З появою автомобілів багато провідних похоронних бюро почали використовувати за шасі для катафалків безкінні екіпажі. Спочатку автомобіль будувався з використанням тільки двигуна, рами, коліс та інших компонентів. Помітивши такий поворот подій, автовиробники почали самі конструювати спеціальні шасі для установки на них похоронних кузовів. Після цього поява моторизованого похоронного виїзду на вулиці стало найбільш вражаючою частиною похоронної процесії. Однак не всіх влаштував такий розвиток подій. Власники кінних похоронних екіпажів оголосили новим ритуальним транспортним засобам справжню війну, мотивуючи її тим, що автомобільний катафалк недостатньо шляхетний порівняно з кінним, вихлопна труба виділяє неприємний дим і ображає покійного, а швидкість п'ятнадцять миль на годину демонструє до нього явну неповагу. До того ж виникала й ще одна проблема. Старі в'їзди на кладовища виявилися занадто вузькими для проїзду автомобілів.

    Але прогрес автомобілебудування набирав темпи, і прихильники кінних катафалків поступово здали свої позиції, а кладовища поспішно реконструювали в'їзди до своїх територій. Розпочався повний переворот ритуального транспорту на автомобільну тягу. До цього часу - 1905-1909 роки - похоронні автомобілі будувалися в основному на шасі легких вантажівок такими відомими в Америці фірмами, як "White", "Autocar" або "Cunninghem". Типовий катафалк цього періоду, виготовлений у США, був шасі з відкритою кабіною, за якою був встановлений спеціальний кузов з підставками для труни. Зовні він прикрашався різьбленням, вазами для квітів, а всередині, крім відсіку для труни, з обох сторін розташовувалися відкидні лавки для найближчих родичів.

    Номенклатура автомобільних катафалків стала набагато ширшою, аніж кінних. На шасі невеликих автомобілів типу "Форд-Т", "Додж" або "Оверланда" в основному створювалися дитячі катафалки. Основну ж масу похоронних машин почали будувати на шасі дорогих і престижних марок: "Packard", "Cadillac", "Prize Arrow" або "Pirless". Такі катафалки, поєднуючи великі габарити, потужний двигун і плавний хід, ставали найбільш популярним. Але зустрічалися й нонсенси. Так, для транспортування американських солдатів, які склали голову на полях європейських битв в часи першої світової війни, застосовувалися шасі важких вантажівок. Для транспортування небіжчиків на великі відстані навіть створювалися літаки-катафалки. Найвідомішим з них став аероплан з 400-сильним двигуном "Ліберті", виготовлений у 1921-му американською компанією "Aero marine plain and Motor Company". Він міг прийняти на борт пілота, його помічника, шість пасажирів-родичів і ще одного - у труні... На Алясці побудували кілька похоронних автомобілів на базі снігоходів - передній міст "Форда-Т" встановлювався на лижі, а два задніх колеса стягувалися гусеницями.

    Вже в кінці 1910-х років у Сполучених Штатах функціонували близько 30-40 спеціальних компаній, що займалися будівництвом фунеральных, тобто похоронних автомобілів. Вони випускали щороку близько 200 таких спеціальних машин. В цей час почало домінувати фургонне вирішення похоронних машин, а керівники похоронних процесій замовляли кузови типу "седан" або "лімузин". В Європі теж будувалися похоронні машини на шасі таких відомих фірм, як "Роллс-Ройс" і "Даймлер" у Великобританії, "Хорьх", "Мерседес" і "Бреннабор" у Німеччині. Однак за розкоші, за номенклатурою пропонованого оздоблення та обладнання ритуальні машини зі Старого Світу не йшли ні в яке порівняння з американськими. А оскільки засилля американських автомобілів до другої світової війни у світі було значним, невеликі країни - Фінляндія, Венесуела або Латвія, - використовували катафалки в основному американського виробництва. Можливість замовити таку машину в цих країнах мали тільки дуже заможні люди.

    В середині тридцятих років виробництво катафалків у США збільшилася до 1500-2000 на рік, найбільш поширеними постачальниками такого транспорту стали компанії "Superior" з Ліми, "Miller Motor" та "Flexible". Вони випускали похоронні машини на будь-якому американському шасі, яке обумовлював у своєму замовленні покупець. У 1935-му на замовлення китайської імператорської сім'ї був збудований катафалк на шасі вантажівки "Форд-АА", що скидався на буддійський храм на колесах.

    Час минав. Моди змінювалися. У тому числі й на автомобілі. У тридцятих сформувався новий стиль похоронного автомобіля. Це - виключно "лімузин", бічні прикраси якого досягали небачених розмірів: вишукані ангели, плакальники та інші сумні персонажі «ваяли» відомі скульптори. Якщо перші катафалки обладнувалися тільки задніми дверима і поздовжніми підлоговими роликами для транспортування труни в кузові, то компанія "Eureka" зі штату Іллінойс представила похоронний автомобіль на шасі "Лінкольна" з бічними дверима і роликами, що повертаються на праву і ліву сторони. Це істотно полегшило вантаження і вивантаження трун. В кінці тридцятих вельми популярними стали кузови типу "Ландо" або "Вікторія" з фальшивими важелями складання нібито м'якої даху. Після поширення кузовів "стейшн вагон" або "універсал" катафалки почали цілком базуватися на їх ідеї. А коли в моду остаточно увійшов аерокосмічний стиль, загнутими вгору хвостами прикрасили і ритуальні машини. Тепер кожен рік в США починали своє життя близько двох тисяч катафалків. Для них відділення "Кадилак" корпорації "Дженерал Моторс" щорічно виробляло близько тисячі спеціальних подовжених комерційних шасі, що базувалися на найбільш дорогий і престижній моделі "Кадилак Флітвул-75". У Європі все було значно скромніше, хоча й тут похоронні кузови ставилися на найбільш дорогих шасі "Опель-Адмірал", "Мерседес-300", "Сітроен ДС-21". Але все ж, це не Америка, де будь-який небіжчик міг відчувати себе президентом. Справа в тому, що компанія "Hess and Eisenhartt" з Цинциннаті будувала не тільки катафалки, але й замовні броньовані "лімузини" для гаража Білого Дому.

    Ціни на похоронні автомобілі були на два порядки вищими, аніж на такий же "седан". "Міллер-Метеор" "Кадилак" 1969 року випуску відмінно зберігся досі. Його ціна, коли він був новим, становила 13 500 тодішніх доларів, колісна база – 3 850 мм, що більш ніж на півметра перевищувало колісну базу звичайного лімузина "Флітвул-75" того ж року. Двигун розвивав потужність 360 к. с., даючи змогу важкому автомобілю вагою близько трьох тонн легко розганятися і тримати високу середню швидкість. І хоча головний пасажир вже не міг оцінити по достоїнству всі опції "Кадилака", в машині були всі "навороти", що відповідають цій марці: підсилювач керма, передні сидіння з електричним регулюванням, електричні склопідйомники, а також і свої власні, характерні тільки для похоронного транспортного засобу. Задня і бічні двері блокувалися з місця водія, а при їх відкриванні автоматично запалювалися освітлювальні плафони. Але найголовнішим, безсумнівно, були пристрої для установки і транспортування труни всередині кузова. На підлозі салону були шість роликів, обтягнуті гумою, на яких труна могла плавно в'їжджати до кузова, посередині пригвинчена центральна підставка з затискачами, що утримують труну в транспортному положенні. Внутрішній простір кузова, як і водійське відділення, обтягнуте м'яким темно-синім велюром. Американський похоронний автомобіль міг бути за бажанням замовника забарвлений як у чорний жалобний, так і білий кольори.

    Але це все про те, що робилося в сфері похоронної транспорту десь за океаном чи в Європі. А що ж було у нас? Радянський катафалк - явище рідкісне. В основному в СРСР для похорону використовувалися звичайні вантажівки, потім дещо переобладнані автобуси "Паз". Однак у 1950-х роках на базі легкового автомобіля вищого класу "ЗІС-110" був створений перший катафалк, який працював в Інституті швидкої допомоги ім. Скліфосовського для доставки в трунах тіл загиблих до родичів.

    Після цього досвіду про подібні автомобілі забули на двадцять років. Потім на Ризькому автобусному заводі на базі кузова ГАЗ-13 "Чайка" було побудовано кілька санітарних автомобілів, деякі з них могли бути трансформовані в катафалк. Ці машини обслуговували переважно старих більшовиків, ветеранів партії. У 1974 році були створені санітарні автомобілі на базі "ЗІЛ-114", всього дві машини, одна з яких була реанімаційною, а друга - похоронною. У часи розпаду СРСР з-за океану до нас потрапили кілька справжніх американських катафалків на шасі "Кадилака" і "Бьюїка", однак вартість їхньої оренди виявилася настільки високою, що російський похоронний бізнес, що спочатку робив ставку на старі американські катафалки, особливого розвитку, зрозуміло - на початку 90-х - не отримав. Що ж до сьогодні, то в усіх колишніх республіках, а нині державах СНД і Прибалтики, можна замовити будь-який авто катафалк – від «Кадилака» до «Мерседеса» на будь-який смак і кошти…

    А в Америці і сьогодні існує безліч любителів-ентузіастів, які знаходять, відновлюють старі похоронні карети і автокатафалки,  зберігаючи ці специфічні транспортні засоби задля історії і нащадків.

     

    Категорія: Про ритуальні послуги | Додав: Orest (01.11.2014)
    Переглядів: 494 | Теги: катафалк у Львові | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:

    Кнопка сайта

    Ми будемо дуже вдячні
    якщо ви розміщите
    нашу кнопку в себе на сайті!

    http://avtobus1.at.ua/ritual.jpg

    Подробнее...